Батьківська вітальня

Поради у вихованні дитини

ЗАПОВІДІ ДІТЕЙ ДЛЯ МАМ, ТАТ ,БАБУСІВ ТА ДІДУСІВ

5.  Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.

6.  Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати  рішення у дорослому житті.

7.  Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.

8.  Я вчуся у вас всього: слів, інтонацій голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв’язок між поколіннями. Тому навчіть мене, будь ласка, кращого. Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному в цьому безмежному світі.

9.  Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.

ПРОХАННЯ, ПОБАЖАННЯ ДИТИНИ ДО БАТЬКІВ

1.  Не псуйте мене. Я чудово знаю, що не повинен одержувати все, про що попрошу. Я просто перевіряю вас.

2.  Не бійтеся виявляти твердість стосовно мене. Я віддаю перевагу цьому. Це дозволяє мені знайти своє місце.

3.  Не застосовуйте силу у відносинах зі мною, інакше це навчить мене думати, що сила – це єдине, що має значення.

4.  Не будьте непослідовними. Це спантеличує і примушує намагатися вийти сухим з води в усіх можливих випадках.

5.  Не давайте обіцянок: може виявитися, що вам не дасться їх дотриматись. Це підірве мою довіру до вас.

6.  Не піддавайтеся на мої провокації, якщо я навмисно говорю і роблю речі, що засмучують вас, інакше я знову буду намагатися одержати таку «перемогу».

7.  Не засмучуйтеся занадто, якщо я говорю: «Я не люблю вас». Насправді я не це маю на увазі, але я хочу, щоб ви пошкодувати про те, що ви зробили стосовно мене.

8.  Не  примушуйте   мене   відчувати   себе  меншим,  ніж  я   є   насправді.  Я компенсую це тим, що буду поводитися, як «пуп землі».

9.  Не робіть за мене те, що я можу зробити сам, інакше я буду почувати себе немовлям, і буду продовжувати вимагати, щоб ви мене обслуговували.

10.  Не звертайте надто багато уваги на мої шкідливі звички. Зайва увага тільки сприяє їхньому закріпленню.

11. Не робіть мені зауваження.

Правове виховання

Основна ідея роботи з правового виховання дошкільнят - визнання дитини повноцінної і повноправною особистістю: вільної і відповідальної, яка знає свої права і адекватні способи поведінки у випадках їх порушення, що володіє почуттям власної гідності і з повагою відноситься до інших, здатної на власний вибір і з розумінням сприймає думки і переваги оточуючих.

  Мета правового виховання дошкільнят: створення умов для виховання майбутнього громадянина правової держави. Для цього необхідно:

•      допомогти кожній дитині проявити свою індивідуальність, разом з тим показати як унікальність, так і рівність кожної дитини;

•     вчити толерантно спілкуватися один з одним;

•     виховувати вміння мати свою точку зору та з повагою відноситись до думок інших; формувати уявлення про основні потреби дитини (здоров’я, житло, їжа, відпочинок);

•     заохочувати дітей до знань про родинні стосунки, особливості різних народів світу, формування розуміння важливості миру в суспільстві.

  Основними принципами реалізації програми по правовому вихованню у Новогалещинському ДНЗ "Сонечко" є систематичність роботи по правовому вихованню, взаємозв'язок із заняттями з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім світом, музичного виховання, вільної, ігровою, театралізованою діяльністю.

Напрямки роботи з правової культури:

Найважливіша складова  правової культури дитини - це правова культура дорослих та їх відповідна поведінка. Саме тому робота з реалізації програми по правовому вихованні дошкільнят розподілена на три напрямки:

І. Робота з колективом ДНЗ
ІІ. Робота з підвищення правової культури батьків

ІІІ. Робота з дітьми.

Кожна дитина має право:

- на  рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного,  морального та соціального розвитку;

— на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;           

— на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або опікунів;                        

— на захист від жорстоких, нелюдсь­ких або принижуючих гідність людини  видів поводження чи покарання;

— на захист від сексуальних дома­гань;

— на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;                        

— на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;   

—    на свободу думки, совісті, віро­сповідання;

— на особисте життя, на недотор­каність житла, таємницю кореспонденції. Права дитини порушуються:

—    коли не забезпечена безпека її  життя і здоров'я;

—    коли її потреби ігноруються;

—    коли по відношенню до дитини є випадки насилля або приниження;

—    коли порушується недоторканість дитини;

—    коли дитину ізолюють;

—    коли дитину залякують;

—    коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для неї рішення;

—    коли вона не може вільно вислов­лювати свої думки і почуття;

—    коли її використовують і нею маніпулюють;

—    коли її особисті речі не є  недоторканими.

Формуємо здоровий спосіб життя

Поради по розвитку мовлення

Йдемо до садочка

Телебачення у вихованні дитини

                    

                   Консультації для батьків

Консультація для батьків

“Мовленнєві ігри дорогою додому”.

                  

Сучасні умови життя, на жаль, не дозволяють батькам приділяти досить часу своїм дітям. Заробляння грошей, створення стабільності в сім’ї є пріоритетним завданням дорослого населення нашої країни. Швидкий темп життя, брак вільного часу віддаляють батьків від дітей. Звичайно, було б просто чудово, якби мами і тата більше спілкувалися з дітьми, частіше б грали в спільні ігри. Дуже цінний досвід сімей, де незважаючи ні на що збереглися традиції спільних вечерь, настільних ігор, перегляду та обговорення телепередач і дитячих фільмів. А що ж робити, якщо дійсно немає достатньо часу для спілкування з дитиною, і вже тим більше для спільних ігор?
Враховуючи той момент, що спілкування батьків з дітьми відбувається переважно по дорозі у ясла-садок і ввечері додому, пропонуємо вам кілька варіантів ігор, які не вимагають спеціальних педагогічних знань і допоможуть вам провести кілька дивовижних хвилин поруч з вашим малюком. Прогулянка – ідеальний час для спілкування з донечкою чи синочком. Ніхто не відволікає маму від дитини розмовами, не треба бігти на кухню, до пральної машини, телефону. Найближчі півгодини-годину ви нікуди не поспішаєте. Пограйте з малюком, згадайте своє дитинство, свої улюблені ігри. Спілкування – запорука розуміння.  Адже так важливо навчитися розуміти один одного!
Найкраще  розвивати мовні навички у вільному спілкуванні з дитиною, у творчих іграх. Діти, захоплені задумом гри, не помічають того, що вони вчаться, хоча їм доводиться долати труднощі при вирішенні завдань, поставлених у ігровій формі.
Більшість ігор на вулиці не вимагають спеціального обладнання і підготовки, однак розвивають моторику, слухову і зорову увагу, мислення, словниковий запас і зв’язне мовлення.
«Спостерігаємо за транспортом»
Порахуйте, скільки автомобілів, автобусів, тролейбусів зустрілося вам по дорозі.
Розкажіть, якими вони бувають?
Як їх можна назвати одним словом? (транспорт)
Згадайте скільки дверей, коліс у автобуса.
Який вид транспорту ви ще знаєте? (водний – човник, пароплав.., повітряний – літак…, наземний – машина, велосипед….)
 «А будинки бувають різні…»
Розгляньте будинки навколо вас. Які вони бувають?
Дерев’яні, цегляні, одноповерхові, п’ятиповерхові…, високі, низькі, красиві і ….
Згадайте, на якому поверсі ви живете?
Скільки поверхів над вами, під вами?
Порахуйте скільки вікон на вашому поверсі, в будинку?
«Вивчаємо все живе…»
Розкажіть, скільки дорослих, дітей, тварин вам зустрілося по дорозі. Опишіть їх.
Вони веселі, сумні, старі, молоді, худенькі, великі…
Придумайте загадку про них.
Частіше задавайте питання:
«Хто це? Маленький, пухнастий, з вусами і нявкає….».
«Що буває…»
Почніть гру словами: «М’яким може бути хліб, а ще подушка, а ще м’яким може бути…» і почекайте, поки дитина придумає свій варіант.
Або так:

Що буває круглим?
Що буває гострим?
Що буває рідким?
Що буває довгим?
Що буває пухнастим?
Що буває твердим?
Що буває квадратним?
Що буває ароматним?
«Хто ким був чи що, чим було?»
Ким або чим раніше було курча (яйцем), кінь (лошам), жаба (пуголовком), метелик (гусеницею), черевики (шкірою), сорочка (тканиною), риба (ікринкою), шафа (дошкою), хліб (борошном), велосипед (залізом), светр (шерстю) і т. д.?
 «Закінчи речення»
Маринка не пішла сьогодні в школу, тому що… (захворіла).
Я не хочу спати, тому що… (ще рано).
Ми поїдемо завтра в ліс, якщо… (буде хороша погода).
Мама пішла в магазин, щоб… (купити продукти).
Кішка залізла на дерево, щоб… (врятуватися то собаки).
«Буває – не буває»
Запропонуйте дитині підтвердити правильність висловлювання словами «буває» або «не буває».
Чашка смажиться на сковороді.
Ведмідь спить у барлозі.
Людина вище собаки.
Воробей – це не птах і т. п.
Ця гра розвиває слухову увагу, яка необхідне кожній дитині для успішного навчання.
«Відгадай, що я бачу»
Запропонуйте дитині відгадати слово, яке ви задумали, користуючись словами-підказками:
Високий, цегляний, багатоповерховий (будинок).
Маленький, сіренький, вміє літати, цвірінькає (горобець).
Гарна, колюча, приємно пахне, може бути різних кольорів (троянда).
«У магазині»
Разом із дитиною Ви опинилися в магазині, вибираєте продукти і питаєте:
«Я хочу зварити борщ. Що мені потрібно купити?» Дитині пропонується перерахувати продукти.
«Ми з тобою купимо цукор. Куди ж нам вдома його покласти? Я забула, як називається посуд для цукру?» «Цукорниця» – відповідає дитина.
«А в цьому відділі я купила груші, апельсини і лимон. Як це можна назвати одним словом?» «Фрукти» – каже син або донька.
 «Порівняй»
В магазині порівняйте дві чашки (за кольором, об’ємом, матеріалом).
На вулиці порівняйте дві машини, два будинки, два дерева.
Що подобається більше? Чому? Поясни.
«Відгадай предмет за назвою його частин»
Кузов, кабіна, колеса, кермо, фари, дверцята (вантажівка).
Стовбур, гілки, сучки, листя, кора, коріння (дерево).
Дно, кришка, стінки, ручки (каструля).
Палуба, каюта, якір, корма, ніс (корабель).
Під’їзд, поверх, сходи, квартири, горище (будинок).
Крила, кабіна, хвіст, мотор (літак).
Очі, чоло, ніс, рот, брови, щоки (обличчя).
«Чарівні окуляри»
Уявіть, що у вас є «чарівні окуляри» коли їх одягаєш, то все навколо стає (зеленим, синім і. т. д). Поглянь навколо і скажи якого кольору все стало. (Червоні чоботи, червоне дерево, червоний паркан, червона кішка…). Варіантів гри може бути багато.
«Хто що робить?»
Завдання дитини придумати якомога більше слів до слова (кіт, горобець, машина, дерево…).
Кішка нявкає, біжить, стрибає, сичить…,
машина їде, гуде, везе вантажі…і т. д.
 «Ланцюжок слів»
Називати по черзі слова, що починаються на останній звук попереднього слова. Приклад: сова – апельсин – носок – кіт…
«З чого яке?»
Сік з яблук – яблучний, а з груш? Слив? Будинок з цегли – який? Книга з паперу, ковдра з вовни і т. д.
 «Дивна історія»
У цій грі потрібно буде скласти розповідь про те, що ви побачите з дитиною по дорозі додому. Краще, якщо ви почнете цей розповідь самі, а дитина її продовжить. Не обмежуйте фантазію малюка, але стежте, щоб слова дитина вимовляв правильно.
Звичайно, дорогі наші мами і тата, це лише мала частина тих ігор, які ви можете запропонувати малюкові по дорозі в ясла-садок і додому. Але нам дуже хотілося, щоб вони допомогли вам стати ближче з вашим сином чи донькою і дали можливість отримувати задоволення від спілкування з ними.
Пам’ятайте, кожна дитина любить своїх батьків просто так, тільки за те, що вони її батьки, за те, що вони про нього піклуються і люблять його. Спільні ігри допоможуть вам стати ближче, а це дуже важливо. Грайте зі своїми дітьми і дружіть. Представлені ігри сприяють не тільки встановленню більш тісних відносин між вами і вашою дитиною, але так само спрямовані на розвиток пам’яті, уваги, мислення, сприйняття, уяви, мовлення вашої дитини. Грайте і не забувайте хвалити своїх дітей!

Консультація для батьків: 
«Безпечність ігор на вулиці та вдома»

Коли дитина з’являється на світ, разом із ним народжується любов і страх за його життя. Поки дитина маленька, мами мають відносний спокій, адже крихітка постійно перебуває під наглядом дорослих. Та дитина росте, і недалекий той час, коли вона муситиме сама дбати про свою безпеку. Адже захистити від життя неможливо, так само як і постійно бути поруч. Тому потрібно спробувати зменшити ризик, вчасно розказавши дитині про правила власної безпеки.

Одне слово, перше, що має задля своєї ж безпеки засвоїти дитина – це власне ім’я, прізвище, домашня адреса, а також телефони – домашній і робочий батьків. Якщо малюк не лякливий, то десь років із трьох його можна залишати самого вдома, коли мамі, приміром, треба «вискочити» до магазину. Для цього воно повинне пам’ятати, що нікому не можна відчиняти двері й навіть підходити до них, якщо хтось дзвонить. Точно так само дитина  має твердо засвоїти такі правила поведінки вдома: ніколи не ставати на підвіконня; не лагодити й не «вивчати» розетку; не бігати по квартирі з гострими предметами; а також не брати самому ліки з аптечки.

Коли малюк  підросте і ви дозволите їй самостійно виходити з квартири, до них додасться ще одне – перш ніж вийти з квартири, слід подивитись у вічко і переконатися, що на сходовому майданчику нікого немає. Ці правила ми рекомендуємо написати на аркуші паперу й повісити на стіні, а щоб краще засвоювалися, можна разом із малюком їх проілюструвати. Звичайно, домогтися чіткого виконання цих правил складно. Особливо якщо той, хто дзвонить у двері, спокушає маля жуйкою чи каже, що його послала мама. Тому краще не просто заборонити, а спробувати впливати на бажання дитини  бути хорошою. Сказати, приміром, так: «Усі слухняні маленькі діти, коли вони самі вдома, ніколи не відчиняють дверей». Це повинно подіяти також, як і прохання, скажімо, лягти спати: «Зараз усі маленькі діти лягають у ліжечко». Об’єднання на вербальному рівні з іншими дітьми («Хороші хлопчики не пускають у дім чужих людей, не лізуть без дозволу в аптечку, не вмикають самі відеомагнітофон і т.п.») допоможе уникнути небажаних наслідків і перетворити незнайому ситуацію на зрозумілу та приємну – на здійснення хорошої справи.

Крім правил поведінки, не зайве прикріпити на стіні номери телефонів екстрених служб (для зовсім маленьких – знову – таки в малюнках): міліції, «швидкої допомоги», пожежної охорони.

Якщо у вас тихий, безпечний двір, що добре проглядається з вікна, то вже років у п’ять дитина може гуляти самостійно. Для цього вона також має засвоїти певні правила. Найголовніше з них – ніколи не розмовляти з незнайомими людьми. Причому слід пояснити, що сторонній – це той, кого вона не знає, навіть якщо він каже, що знає тебе. Тим паче нікуди не варто ходити зі сторонніми, особливо якщо ті пропонують подарувати цукерку чи іграшку. Ваша дитина  мусить зрозуміти, що такі подарунки – лише хитрощі, щоб заманити його у пастку. Воно не повинно сідати в чужу машину, навіть якщо усміхнений дядько просить лише потримати за кермо або натиснути на педаль. Якщо ж сторонній виявляє наполегливість і намагається доторкнутися до дитини, то та має відразу ж починати кричати («Я вас не знаю!», «НЕ чіпайте мене!»), зчинивши якнайбільше галасу.

Далі малюк має пам’ятати й ніколи не приносити додому незнайомих предметів – вони можуть бути небезпечними; побачивши собаку, не намагатися гратися з ним, а спокійно пройти мимо; не розпалювати багаття; не ходити в підвали та підземелля, де можуть ховатися бандити; не наступати на каналізаційні люки – можна провалитися; не вилазити на дерева, пожежні сходи та дах; якщо хоче піти погуляти в сусідній двір, то повинен сказати про це мамі або будь – кому іншому з дорослих (бабусі, татові), які у цей момент перебувають удома; не сідати в ліфт із незнайомими людьми – краще пройтися пішки сходами або почекати. Крім того, дитина не повинна виносити у двір дорогі речі й розповідати, які ще цінні речі є вдома, навіть якщо дуже хочеться похвалитися.

Найкраща гарантія безпеки – власний нагляд за дитиною. Найбільше нещасних випадків буває, коли дитина втомлена, голодна чи хвора, а Ви зайняті або заклопотані.Ризик збільшений, коли сім’я перебуває у незвичному середовищі (поза домом). Якщо купуєте дитині якесь приладдя, то впевніться, чи воно безпечне, і давайте його дитині тільки від зазначеного віку.; купуйте тільки нові речі. Прилади,що були у вжитку, можуть виявитися зношеними поза термін використання або інструкції з їхнього використання нема.

Усі діти наражаються на нещасні випадки, оскільки їхнє бажання досліджувати й експериментувати випереджає здоровий глузд і передбачливість. Багатьох прикрих ситуацій можна уникнути, адже Ви несете відповідальність за те, щоб Ваша дитина не поранила себе. Однак безпека дитини не означає обмеження її діяльності, просто переконайтесь, що світ довкола неї безпечний для ігор і досліджень.

Кухня.
В кухні є чимало небезпек для дитини, і вони зростають, якщо Ви зайняті своїми справами. Отже, не підпускайте дитину до місць, де Ви варите. Пам’ятайте, що плита, чайники і праски ще тривалий час є гарячими після того, як їх вимкнули.
Ставте гарячі страви і напої посередині столу так, щоб дитина їх не схопила.
Не стеліть на стіл скатертини, бо малюк може потягнути її і перекинути щось на себе.
Гостре кухонне приладдя зберігайте у шухляді під замком.
Зробіть огорожу навколо робочої плити, ручки каструль поверніть назад.
Краще користуйтеся дальніми пальниками плити.
Не дозволяйте дитині торкатися дверцят гарячої духовки.
Зберігайте всі мийні засоби, відбілювачі і засоби чищення у шафі з замком.
Пересвідчіться, що дитина не може дістати до смітника.

Дитяча кімната.
Дитина проводитиме багато часу в спальні, тому переконайтеся, чи там безпечно.
Ніколи не прив’язуйте до ліжка іграшки шнурками – вони можуть замотатись навколо шиї.
Не кладіть у колиску великі іграшки і подушки, дитина може використати їх як сходинку, щоб вилізти.
Не прив’язуйте іграшки поперек ліжка, коли вона вже може стояти.
Вікна відкривайте так, щоб вони були відчиненими лише трішки.
Накрийте батареї рушниками.
Переконайтесь, що меблі стоять стійко і мають заокруглені кути.
Дитячі іграшки зберігайте у низькому серванті або на полицях, щоб дитина діставала їх, не тягнучись догори.
Використовуйте вогнестійку постіль і нічний одяг.
Встановіть матрац у ліжку якнайнижче, перш ніж дитина почне підтягуватись і вставати.
Запасні підгузники зберігайте у коробці з кришкою.
Змінюйте дитині підгузники на підлозі.

Ванна.
Ніколи не залишайте дитину до 4 років саму у ванні з водою або у ванній кімнаті. Користуйтеся спеціальною гумовою підстилкою.
Перевіряйте воду, перш ніж класти в неї дитину.
Іншим нещасним випадкам, які можуть трапитись у ванній кімнаті, легко запобігти:
·  зберігайте усі ліки у недосяжній для дитини шафі під замком;
·  бритву і косметику кладіть у недоступне місце;
·  накрийте батареї і гарячі сушилки рушниками;
·  якщо Ви маєте електричний нагрівач, то він повинен бути вмонтований у стінку із вимикачем з мотузкою;
·  мийні засоби і туалетну щітку зберігайте у шафці під замком;
·  якщо у Вас душ зі скляною ширмою, то замініть її шторою з тканини або вставте скло, що не б’ється.

Вітальня.
Телевізор поставте у недосяжне місце.
Не залишайте будь-де цигарки, сірники, алкоголь чи ліки, приладдя для шиття чи монети.
Кімнатні рослини також ставте у недосяжні місця, бо деякі з них отруйні.
Якщо маєте скляні двері чи низькі вікна, то ставте міцніше скло, ламіноване або з дротяною сіткою, чи наклейте на нього кольорові попереджувальні малюнки, щоб дитина бачила, де скло.

Коридор і сходи.
Простежте, чи коридор і сходи добре освітлені.
Не залишайте на сходах іграшки, купи білизни чи щось інше.
Впевніться, що засувка на дверях для дитини недосяжна.
Заладнайте дірки на килимах чи в підлозі.
Якщо підлога лакована, закріпіть килими, щоб вони не зсувались.
Не дозволяйте дитині ходити по лакованій підлозі лише у шкарпетках, обов’язково вбирайте взуття; подивіться, чи нема скалок, якщо вона ходить босою.

Електрика.
Електричні травми дуже серйозні, тож пам’ятайте таке:
·  вимикайте електричні прилади, якщо не користуєтеся ними;
·  ніколи не залишайте приєднаного продовжувача;
·  закрийте розетки, якими не користуєтесь. Спеціальними кришками або ізоляційними стрічками;
·  регулярно перевіряйте всі шнури і відновлюйте ті, де є оголений дріт;
·  принаймні до 4 років не дозволяйте дитині бавитись з іграшками, що приєднані до електромережі.

Попередження травматизму під час відпочинку.

– Не залишайте дітей без нагляду.      -Перевірте    обладнання   дитячого    майданчика,    щоб  запевнитися у   відсутності   чинників,   що   можуть   спричинити  травмування.  

– Особливо уважно обстежте пісок: у ньому можуть міститися скло та гострі металеві предмети.

 – Огляньте територію навколо будинку і перевірте наявність відкритих підвалів,  каналізаційний люків,   ям,  електрощитів, недобудованих об’єктів, стоянок автотранспорту тощо.

Безпека дорожнього руху.

·                          Виконуйте правила дорожнього руху.

·                           Проаналізуйте   місце   проживання   на  предмет  оцінку  інтенсивності дорожнього руху.

·                          Дозволяйте старшим дітям самостійно переходити дорогу за повноївідсутності руху: автотранспорту або велосипедистів.

·                          Пам’ятайте, отруйні гази машин — небезпечні для дітей.

Попередження  дорожньо-транспортного травматизму серед дітей дошкільного віку.

Шановні батьки!

Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз’яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

– не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;

–  не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;

–     вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватися підземним переходом;

–    на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

– при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

–   не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами;

–      вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду);

– не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

– не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

– не дозволяти дітям грати з м’ячем,кататися на велосипеді,ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

ВАЖЛИВІ ПРАВИЛА!

— не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

— вчити дитину користуватися дверним вічком;

— не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

— вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102,103, 104;

— забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети — вони можуть бути небезпечними;

— забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

— не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

— запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

— не дозволяти дражнити тварин;

— не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

— не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;

— не дозволяти визирати у відчинене вікно;

— вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

— вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишеню з особистими даними дитини.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Пам’ятайте, що саме від вас в великій мірі залежить безпека вашої дитини. Проявляйте  витримку і навчайте дитину берегти своє життя та здоров’я

Консультація для батьків: 
«Значення прогулянки в різнобічному розвитку дошкільнят»

Консультація для батьків: 
«Комп’ютерні ігри в дитячому віці: користь чи шкода?»